Баян – один з небагатьох народних інструментів, які сьогодні користуються популярністю в країнах СНД і світі. Своєрідне впізнаване звучання, віртуозні можливості, виразність та неповторний тембр зробили цей інструмент незамінним у народних оркестрах та затребуваним як виконавець сольних партій.
Порівняно зі струнними, ударними чи духовими народними інструментами, баян з’явився відносно недавно і при цьому саме зараз він досяг технічної досконалості. Сьогодні однаково поширені два види баянів:
- акустичний;
- електронний.
Обидва види баян мають прекрасне звучання і надають музикантові широкі виконавські можливості. Єдине, що вигідно виділяє електробаян – різноманітність інструментальних тембрів та автоакомпанемент. З іншого боку, електронний баян значно легше підключити та налаштувати, і до нього можливе застосування різноманітних ефектів. У той же час цифровий інструмент відрізняє на кілька порядків більш високу ціну.
Акустичний баян використовують для виконання академічної, народної та сучасної музики. Крім того, завдяки особливостям будови та звукоутворення концертний баян здатний імітувати звучання органу – чим із задоволенням користуються музиканти, що виконують музику епохи бароко.
Застосування баяна виходить далеко за межі народної музики. Оскільки він має дуже широкий регістр, має різкий прорізний тембр і не вимагає акомпанементу, його звук можна почути в найрізноманітніших жанрах і стилях. Баянний репертуар не обмежується сольним виконанням – він органічно вписується в ансамблі, групи, а також відмінно поєднується в парі з іншими баянами.
Історія появи та особливості баянів
Баян – молодий інструмент, який існує трохи більше ста двадцяти років. Він – прямий нащадок ручних гармонік, які почали виробляти наприкінці 19 століття. Для порівняння – перші прототипи бандури з’явилися ще у 12 столітті.
Згідно з офіційною версією істориків музики, першу гармоніку сконструював німецький майстер, але найширшу популярність цей інструмент набув у Росії, де згодом налагодили його масове виробництво. Надалі постійне вдосконалення та модифікація інструментів відбувалися як у Росії, так і у Німеччині, що призвело до створення інструменту у тому вигляді, як ми його звикли бачити. Дане суперництво пішло виключно на користь, оскільки конкуренція сприяла впровадженню та продовженню лише найбільш вдалих розробок.
Необхідно також зазначити, що навіть назва «баян» була дана інструменту в Росії – на честь давньослов’янського казкаря Бояна, що згадувався у «Слові про похід Ігорів». Згодом це слово перекочувало з російської на всі інші мови світу – і інструмент називається так тепер повсюди.
Відповідно до прийнятої на даний момент класифікації цей музичний інструмент відносять до групи «ручні гармоніки», куди входять баян, гармонь, акордеон, концертина, німецька міні-концертина та бандонеон. Усіх їх поєднує клавіатура з обох боків інструменту, а також принцип звуковидобування. Всі зазначені інструменти мають свої різновиди та модифікації, що знаходять широке застосування як у сольному, так і груповому виконанні.
Баян, як і гармоніка – це кнопково-пневматичний язичковий інструмент, оснащений хроматичним звукорядом. Його конструкція складається із трьох елементів:
- правого напівкорпусу;
- лівого напівкорпусу;
- голосової планки;
- язичків;
- хутряної камери;
- системи перемикання регістрів;
- дві кнопкові клавіатури.
Звукоутворення в баяні відрізняється, мабуть, найскладнішим принципом серед народних інструментів. Так, під силою впливу потоку повітря, створюваного хутром, у прорізах голосової планки починають коливатися язички, створюючи цим звук.
Баян може мати від двох до п’яти голосів – цей параметр визначається тим, скільки звуків виникає при натисканні однієї кнопки на правій клавіатурі – інакше кажучи, скільки язичків починає одночасно коливатися.
Клавіші перемикання регістрів регулюють робочі конфігурації кнопок, що впливає на тембр звучання інструменту.
Ліва клавіатура має стандартну кількість зі 120 кнопок – як і акордеон. Існує оркестровий баян, який не має лівої клавіатури. Ще одна альтернатива – баяни з функцією зміни клавіатур подекуди, так звані перевернуті баяни. Також розроблені зменшені моделі баянів – такий маленький інструмент найбільше підходить для камерних виступів.