Барабан – ударний музичний інструмент, мембранофон. Поширений у більшості народів.
Складається з порожнистого циліндричного дерев’яного (або металевого) корпусу-резонатора або рами, на які з одного або двох боків натягнуті шкіряні мембрани (зараз використовуються пластикові мембрани). Відносна висота звуку може регулюватися натягом мембран. Звук отримують ударом по мембрані дерев’яною калатушкою з м’яким наконечником, паличкою, руками, а іноді і тертям.
Слово «барабан» має, ймовірно, тюркське коріння.
Історія, походження
Відомо про існування барабанів у стародавньому Шумері близько 3000 років до н. При розкопках у Месопотамії було знайдено одні з найдавніших ударних інструментів, виготовлені як маленькі циліндри, походження яких датується третім тисячоліттям до нашої ери.
З найдавніших часів барабан використовувався як сигнальний інструмент, а також для супроводу ритуальних танців, військових походів, релігійних обрядів.
До сучасної Європи барабани потрапили з Близького Сходу. Прототип малого (військового) барабана був запозичений у арабів в Іспанії та Палестині. Про тривалу історію розвитку інструменту свідчить і велика різноманітність його видів у наші дні. Відомі барабани різних форм (навіть у формі пісочного годинника – Bata) та розмірів (до 2 м у діаметрі). Існують бронзові, дерев’яні барабани (без мембран); так звані щілинні барабани (належать до класу ідіофонів), наприклад, ацтекський тепонацтль.